Здавалось би не жіноча професія
У теперішньому світі цифрових технологій молодь вже не може обійтися без комп’ютера. Навіть старше покоління активно проявляє інтерес до новітніх технологій. Представники творчих професій, таких, як музикант, художник, на жаль чи то на щастя (вирішувати вже особисто кожному) не можуть не йти в ногу з технологічним прогресом.
У зв’язку з появою комп’ютерів у прекрасної половини людства з’явилася ще одна чудова можливість довести Вам, чоловікам, що не існує поділу професій на чоловічі та жіночі. Задля цього жінки інколи відчувають себе «білими воронами», але зазвичай стають лідерами у, здавалось би, невластивим їм напрямках роботи.
Знаєте, коли я вступала до ВУЗу на математичний факультет, то багато моїх друзів та знайомих казали, що хлопці дівчат там ну просто на руках носять! По загальному рахунку воно так і є: уваги від сильної статі нам не бракує. Але на жаль чим далі, тим менше дівчат обирають цю нелегку професію. Якщо у 80-х роках минулого століття на факультетах, пов’язаних з інформаційними технологіями на 10 хлопців припадало 4 дівчини, то зараз ця кількість скоротилась вдвічі. З однієї сторони дівчат можна зрозуміти, бо переглянувши рекламу комп’ютерів кінця минулого століття, ми побачимо охайну, гарно вдягнуту людину, можливо навіть у білому халаті, яка знаходиться серед різних таємничих приладів, про призначення яких майже ніхто і не здогадується. А зараз існує такий стереотип, ніби всі програмісти живуть у своїх «норах», місяцями не виходячи на свіже повітря, не пам’ятаючи коли вони їли або спали, пишучи чергову нудну програму або бавлячись у якусь «стрілялку» :). Звісно, сучасній жінці так виглядати зовсім не хочеться, ми ж завжди прагнемо бути привабливими та вдосконалюватися. Можу сказати, що попередньому опису підлягають лише аматори, справжні професіонали ніколи не дозволять собі такого. Тому, дорогі жінки, не довіряйте цим пліткам і не бійтеся проявляти себе з різних сторін. А Вам, шановні представники сильної половини людства, раджу не критикувати нас, а навпаки – підтримувати. Дійсно, можливо у нас не зовсім стандартне мислення, підхід до проблеми, але від цього лише код стає простішим, бо ми не намагаємось заплутати себе , зробити нашу роботу важчою. Всі вже помітили, що жінки-програмісти пишуть багато коментарів у своїх програмах, роблять зрозуміле меню, але це не від того, що боїмося забути до завтра те, що зробили сьогодні, а всього лише ми турботливіші та уважніші до інших по своїй природі! А взагалі, жінки завжди менше будуть намагатися підкорювати цю професію, ніж чоловіки, бо це закладено ще на генетичному рівні. Ще в найдавніші часи чоловіки полювали на диких звірів, а жінки в той час займалися господарством та доглядали дітей. Для чоловіків полювання було своєрідною грою, тому зараз вони більш схильні проводити дні і ночі в комп’ютерних іграх.
А взагалі треба вміти заохотити дівчину до програмування. Тут треба мати особливий підхід. До прикладу, напишіть дівчині програмку, яка до кольору взуття підбере відповідну сумочку, та ще й до цього всього – відтінок помади! :) Тоді нарешті наша одвічна проблема буде вирішена, і можливо дівчата зрозуміють яке корисне іноді буває програмування і в повсякденному житті. Якщо метод не допоможе, то звертайтесь, і будемо шукати підхід вже в індивідуальному порядку :).
Я надіюсь, що у найближчий час проблема катастрофічної нестачі дівчат на «чоловічих» факультетах буде вирішена. Ми, жінки, знову будемо вірити у цю таємничу професію – програміст, а не покладатись на стереотипи, а наші мужчини допоможуть нам в цьому.
Худик Лілія
|