Після того, як Трент Такер в 1990 році закинув м'яч у кільце за 0.1 секунди, що залишались до кінця матчу між "Нікс" та "Булс" за рахунку 106:106, було прийнято "правило Такера". Згідно з цим правилом, контрольоване попадання після введення може бути зараховане, лише якщо у команди залишалось на атаку не менше 0.3 секунди. Якщо ж часу було менше - можна зарахувати лише попадання "дотиком", коли з ауту йде пряме вкидування в кільце, а хтось з гравців лише торкається м'яча в польоті, щоб він вважався "у грі". Зараз експериментально доведено, що навіть контрольовано прийняти і закинути м'яч можна швидше, ніж за 0.2 секунди.