Ллойд у свій час призвів до справжнього безумства, запропонуваши за перехід від розстановки "пятнашок" з однією інверсією до правильної розстановки 1000 доларів. На той час це були надзвичайні гроші, задача ж виглядала дуже простою - це зараз ми знаємо, що вона не має розв'язку.
Класна ідея, хоча вам буде глибоко влом...
Частина - класний варіант. Якщо ви зробите таку сис., щоб вам не доводилось паритись - краще для всіх... Якщо ні - нетреба - деякі задачі - просто попуск для ACMщиків...
Доливати до бази тестів чи просто їх залишати
Найкраще - з певним обмеженням доливати. Наприклад: не більше 40-50-ти тестів. Хоча я говорив не про самі тести, а про тестувалки - які їх створюють. Перевіряти можна так: береш взірцевий р-зок і проганяєш по тестах. Дивишся чи in i out - співпадають. Потім береш погані р-ки і теж проганяєш. Але я невпевнений вже, чи була це хороша ідея, але догадуюсь, що якщо прогресивно подумати в тому напрямку, можна придумати щось класне...
Mace Windu написав:
Так ми їх не брали =) А нашо то було робити кілька місяців тому?
Але тут виникає таке питання: вроді PS^2 так само не дає можливості перевірки будь-якого результату.
PS^2 не дозволяє, а от наприклад тімусівська тестувалка дозволяє. Наскільки я знаю, там для кожної задачки пишеться перевіряюча програма, яка аналізує результати. Саме тому там не буває проблем, коли ВА викликаний тим, що в кінці рядка забули поставити '\n'. Звичайно, це не критично, але такий спосіб дозволяє давати людині, яка розв'язуватиме задачу більше свободи у виборі алгоритму розв'язання. А деякі задачі взагалі неможливо перевірити за допомогою простих текстових тестів.
Якщо ні - нетреба - деякі задачі - просто попуск для ACMщиків...
але догадуюсь, що якщо прогресивно подумати в тому напрямку, можна придумати щось класне...
